Пам’ятаю, як за часів Помаранчевої революції працювало ефірне телебачення. Це були відверті маніпуляції, чорний піар, замовчування кроків опозиції.

На телебаченні найбільш апробованими були «темники» - таємні інструкції з Адміністрації президента, які розсилалися для користування редакторами телеканалів, у якому світлі подавати ту чи іншу подію. «Темники» характерні для епохи «пізнього» Кучми та Януковича.

Також на телебаченні використовувалася «джинса» - замовні сюжети як прихована завуальована реклама. Тільки "5 канал", на той час опозиційний, який є у власності Петра Порошенка, правдиво висвітлював події того часу.

Фактично, ще 10 найпопулярніших ефірних телеканалів у країні належать впливовим олігархам.Три канали контролює Пінчук, три Ігор Коломойський, три Дмитро Фірташ і один Ринат Ахметов. Вся ця четвірка найбагатших і найвпливовіших людей в Україні використовує міць своїх ЗМІ для просування власних комерційних і політичних інтересів. Як говорять українські оглядачі, більшість провідних телеканалів країни видають в ефір політичну рекламу, подану як «новини» і це особливо помітно напередодні виборів.

Останнім часом український телепростір збагатився інформаційними телеканалами, додавшись до «ветерана» з часів Помаранчевого Майдану. Це канал 112, NewsOne, ЕспресоТВ. Перші два пов’язують із капіталом «Родини» екс-президента Януковича, вони транслюють нерідко проросійські тлумачення подій. Телебачення є основним і переважно безкоштовним засобом отримання інформації, тому власники телестанцій це використовують. Присутні на ринку також телеканали, котрі входять в десятку популярних, як ТЕТ чи 2+2, проте вони не мають новин, хоч не факт, що вони посередництвом власного контенту також формують певний світогляд.

Як що десь збираються більш ніж дві сотні громадян, то мабуть про таку подію треба розповісти, хоча б в коротких новинах. А як що на відкриту Раду, яку проводив "Рух Нових Сил", таких громадян зібралось більш ніж 2 тисячі, та ще в центрі столиці, біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу, то таке замовчати неможливо.

Тому можна стверджувати - на телебаченні найбільш апробованими є «темники» - таємні інструкції з Адміністрації президента, які розсилаються для користування редакторами телеканалів, у якому світлі подавати ту чи іншу подію. «Темники» характерні для епохи «пізнього» Кучми, Януковича та нажаль «нинішнього» Порошенка.
О.Кликов

Cпікер Верховної Ради Андрій Парубій озвучив своє бачення пріоритетів роботи парламенту. Серед яких анонсував створення робочої групи «з розробки нового законопроекту про вибори». Принаймні так подали це ЗМІ, процитувавши Парубія, який підкреслив необхідність «інтенсивно пропрацювати це питання і вийти на результат».

Зрозуміти, про що іде мова, про які саме вибори і якого змісту та мети законопроект (тобто на який «результат» очікується вийти), в цьому контексті практично неможливо. Спікер висловився широко, але незрозуміло.

Не хочеться думати про те, що спікер мав на увазі все, що завгодно, окрім широкої і ґрунтовної роботи з підготовки належної законодавчої бази для майбутніх виборів в Україні. Чергових чи дочасних – не має значення. Адже розмови про загадковий новий «виборчий законопроект» якось не корелюються із наявністю зареєстрованого у ВР 02.10.2015 р. і включеного до порядку денного 03.02.2016 р. проекту Виборчого кодексу України (реєстр. № 3112-1).

Серед ініціаторів якого значиться, між іншим, і сам нинішній спікер парламенту.

Чверть обласних центрів України живуть без мерів. Цей «феномен» склався за президентства Віктора Януковича, адже міста роками не мають мерів, а Верховна Рада ніяк не визначиться з датою їхніх виборів. Отже, на сьогодні не мають голiв шість iз 24 міст–обласних центрів — Київ, Херсон, Черкаси, Чернівці, Миколаїв та Одеса. Вертикалі державних адміністрацій у цих містах вдається перебирати на себе керівництво без виборів, й інститут виборчого місцевого самоврядування відмирає як такий.
ВГО "Я - Виборець" найближчим часом розпочне збір підписів на майданах цих міст.